Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (2)Автореферати дисертацій (2)Реферативна база даних (10)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Сидор Н$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 9
Представлено документи з 1 до 9
1.

Січкарук І. М. 
Поширеність основних факторів ризику у хворих після інфаркту міокарда [Електронний ресурс] / І. М. Січкарук, Н. Д. Сидор, Ю. Г. Кияк, Л. П. Духневич, А. Я. Базилевич, А. В. Ягенський // Запорожский медицинский журнал. - 2010. - т. 12, № 4. - С. 37-41. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2010_12_4_10
Проведена оценка распространенности факторов риска среди пациентов после инфаркта миокарда. Распространенность факторов риска изучалась среди 333 пациентов, рандомизированных из 912, которые были госпитализированы в 2000 - 2005 гг. В домашних условиях проводилось анкетирование, измерение АД, антропометрических параметров. Лабораторно-инструментальные обследования проводились в условиях клиники. Наиболее распространенным фактором риска оказалась артериальная гипертензия - 84,1 %, наименее - сахарный диабет - 13,8 %. Гиперхолестеринемия встречалась у 55,4 % пациентов и часто сочеталась с одновременным повышением уровня ЛПНП и ТГ (45,5 %). Общее ожирение выявлено у 44,7 %, абдоминальное у 58 %, при этом, абдоминальное ожирение также имел каждый седьмой пациент с нормальным весом. Распространенность курения составила 18,3 %, гиподинамии - 27,9 %. Более половины пациентов после инфаркта миокарда имели одновременное сочетание 3 - 4 факторв риска.
Попередній перегляд:   Завантажити - 449.632 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
2.

Шульга О. Д. 
Синдром "порожнього" турецького сідла [Електронний ресурс] / О. Д. Шульга, С. Ю. Бойко, Н. О. Негрич, Т. В. Мельничук, Ю. О. Паламарчук, Н. Д. Сидор // Український неврологічний журнал. - 2013. - № 4. - С. 65-70. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNJ_2013_4_11
Описано клінічний випадок діагностики "порожнього" турецького сідла. Висвітлено клінічну картину, особливості цієї патології та труднощі діагностики.
Попередній перегляд:   Завантажити - 329.214 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
3.

Шульга О. Д. 
Школа молодих неврологів волині: від світового досвіду — до світових стандартів [Електронний ресурс] / О. Д. Шульга, О. Л. Пелехова, О. І. Кальбус, Г. В. Гребенюк, Н. Д. Сидор, Ю. О. Паламарчук, О. М. Іващик, Л. А. Шульга // Український вісник психоневрології. - 2014. - Т. 22, вип. 4. - С. 151-156. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uvp_2014_22_4_40
Попередній перегляд:   Завантажити - 477.575 Kb    Зміст випуску     Цитування
4.

Гивлюд М. М. 
Ефективність впливу захисного покриття на експлуатаційні властивості бетону [Електронний ресурс] / М. М. Гивлюд, Ю. Л. Новицький, В. О. Дума, Н. І. Сидор // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Теорія і практика будівництва. - 2016. - № 844. - С. 41-46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VNULPTPB_2016_844_8
Розроблено теоретичні основи підвищення корозійної стійкості бетонів захисними покриттями на основі наповненого алюмінію та цинк оксидами поліметилфенілселоксану. За допомогою методів математичного планування експерименту з урахуванням залежності водопоглинання бетону та адгезійної міцності покриття визначено оптимальні склади вихідних композицій для захисних покриттів, визначено їх технологічні та фізико-механічні властивості, товщину покриття, способи нанесення на поверхню бетону та вивчено умови формування. Оптимізовано склад захисного покриття та досліджено вплив добавок і каолінового волокна на показники водопоглинання адгезійної міцності та корозійної стійкості обробленого бетону. Доведено підвищення стійкості будівельних конструкцій виробів і матеріалів збільшення терміну їх служби, довговічності та зносостійкості нанесенням на їх поверхні захисних покриттів для підвищення стійкості поверхонь від дії зовнішніх агресивних чинників. За допомогою методів фізико-хімічного аналізу встановлено вплив окремих компонентів покриття на корозійну стійкість бетону. Підтверджено високу гідрофобність поверхні захисного бетону та ізолювальну здатність покриття. Експериментально підтверджено факт підвищення корозійної стійкості обробленого бетону до дії іонів Mg<^>2+ і <$E roman SO sub 4 sup 2> відповідно на 23 - 38 %, що підтверджує можливість їх використання для підвищення довговічності бетону, який експлуатується в агресивних зовнішніх середовищах.
Попередній перегляд:   Завантажити - 208.415 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
5.

Костенко П. Ю. 
Метод хаотичного маскування фазоманіпульованих сигналів [Електронний ресурс] / П. Ю. Костенко, О. М. Чекунова, Н. М. Сидор, О. В. Моргун // Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України. - 2019. - № 1. - С. 84-90. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nitps_2019_1_14
Використання досягнень нелінійної динаміки для формування сигналів, які демонструють складну поведінку та мають високу IID-скритність, є актуальною проблемою для радіотехнічних систем передачі інформації. Відомі складні сигнали, які утворені маніпуляцією їх фазової структури, не можуть бути використані для прихованої передачі інформації тому, що легко виявляються у фазовому просторі бо мають у ньому структурований атрактор. Запропоновано метод маскування детермінованих сигналів за допомогою деструкції їх атракторів. До фазоманіпульованого сигналу додається уявна компонента, що сформована хаотичною послідовністю. У такого сигналу, представленого у вигляді, подібному до вузькосмугового процесу, руйнується атрактор на фазовій площині, тобто він не демонструє ознак структурованості. В якості хаотичної послідовності використовується хаотична послідовність Чебишева.
Попередній перегляд:   Завантажити - 433.377 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
6.

Сидор Н. І. 
Дослідження властивостей інженерних цементуючих композитів [Електронний ресурс] / Н. І. Сидор // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Теорія і практика будівництва. - 2019. - № 912. - С. 162-168. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VNULPTPB_2019_912_24
Підвищення фізико-механічних властивостей та тріщиностійкості цементуючих композитів при експлуатації будівель і споруд є актуальною проблемою в інженерній практиці. З цією метою розроблено спеціальний клас дисперсно-армованих матеріалів - інженерні цементуючі композити (engineered cementitious composites - ЕСС). показано, що і застосуванням дисперсних волокон можна збільшити міцність на згин ЕСС на 40 %, а додаткову заміну золи винесення на метакаолін - ще на 23 %. Стандартна міцність на стиск модифікованих цементуючих композитів становить 86,7 МПа. Доведено, що дисперсне армування поліпропіленовою фіброю та часткова заміна золи винесенння метакаоліном підвищує тріщиностійкість композитів, оцінену за критичним коефіцієнтом інтенсивності напружень, через 7 і 28 діб у 1,2 разу у порівнянні зі складом без метакаоліну. Розроблені інженерні цементуючі композити з добавкою метакаоліну характеризуються зменшенням відкритої пористості на 35 %, умовного коефіцієнта розміру пор у 3,4 разу у порівнянні з базовим композитом.Підвищення фізико-механічних властивостей та тріщиностійкості цементуючих композитів при експлуатації будівель і споруд є актуальною проблемою в інженерній практиці. З цією метою розроблено спеціальний клас дисперсно-армованих матеріалів - інженерні цементуючі композити (engineered cementitious composites - ЕСС). показано, що і застосуванням дисперсних волокон можна збільшити міцність на згин ЕСС на 40 %, а додаткову заміну золи винесення на метакаолін - ще на 23 %. Стандартна міцність на стиск модифікованих цементуючих композитів становить 86,7 МПа. Доведено, що дисперсне армування поліпропіленовою фіброю та часткова заміна золи винесенння метакаоліном підвищує тріщиностійкість композитів, оцінену за критичним коефіцієнтом інтенсивності напружень, через 7 і 28 діб у 1,2 разу у порівнянні зі складом без метакаоліну. Розроблені інженерні цементуючі композити з добавкою метакаоліну характеризуються зменшенням відкритої пористості на 35 %, умовного коефіцієнта розміру пор у 3,4 разу у порівнянні з базовим композитом.
Попередній перегляд:   Завантажити - 537.753 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
7.

Сидор Н. І. 
Вплив компонентного складу на властивості інженерних цементуючих композитів [Електронний ресурс] / Н. І. Сидор, У. Д. Марущак, І. В. Маргаль // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Теорія і практика будівництва. - 2018. - № 888. - С. 127-132. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VNULPTPB_2018_888_20
Застосування інженерних цементувальних композитів (ECC) - спеціально розробленого класу дисперсно-армованих матеріалів на основі портландцементу - надає змогу підвищити несучу здатність, стабільність за різних статичних і динамічних впливів, а також довговічність будівельних конструкцій завдяки контрольованому процесу тріщиноутворення. Проте в ECC використовують значну кількість цементувальних матеріалів, часто до 70 %, що призводить до суттєвих деформацій усадки, обмеження стабільності розмірів і зростання вартості матеріалу. Досліджено реологічні та міцнісні показники інженерних цементувальних композитів на основі бінарної (БВС) і потрійних (ПВС) в'яжучих систем за варіювання вмісту дисперсних волокон. Показано, що чсткова заміна золи винесення ультрадисперсними мінеральними добавками з підвищеною поверхневою енергією у складі ПВС, використання полікарбоксилатного суперпластифікатора, а також армування структури інженерних композитів дисперсними волокнами в оптимальній кількості підвищують їхні фізико-механічні властивості як у ранній, так і в пізніші терміни тверднення у порівняно з композитами на основі БВС. З використанням комплексу мінеральних добавок, що забезпечує щільне упакування частинок, ранню пуцоланову реакцію з одержанням додаткових продуктів гідратації, коефіцієнт тріщиностійкості зростає до 0,227 - 0,240 порівняно з 0,216 для ЕСС на основі БВС.
Попередній перегляд:   Завантажити - 342.362 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
8.

Марущак У. 
Дослідження швидкотверднучих бетонів, модифікованих комплексною нанодобавкою [Електронний ресурс] / У. Марущак, Н. Сидор, О. Мазурак, Р. Мазурак // Вісник Львівського національного аграрного університету. Архітектура і сільськогосподарське будівництво. - 2018. - № 19. - С. 90-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vldau_2018_19_19
Попередній перегляд:   Завантажити - 222.118 Kb    Зміст випуску     Цитування
9.

Антонова С. Є. 
Окремі аспекти цифрової грамотності українців [Електронний ресурс] / С. Є. Антонова, Н. А. Сидор, Н. С. Юхимець. // Державне управління: удосконалення та розвиток. - 2023. - № 5. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Duur_2023_5_14
Попередній перегляд:   Завантажити - 300.898 Kb    Зміст випуску     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського